Пам’яті Героїв Небесної Сотні – щира шана та скорбота
Три роки болю. Ми забули, а вони так не можуть. …. Ми вже забули, як це – коли болить, коли на твоїх очах, у прямому ефірі, там, на Майдані, кулі косять юнаків, які ще не навчились кохати …. Ми повернулись у своє звичне життя і робимо все, що звикли робити повсякчас . З того страшного часу вже минуло 1096 днів та ночей. Пам'ять болить, пече вогнем біля серця. В стінах нашої рідної школи, біля дошки Героїв Небесної сотні було проведено урочисту лінійку вшанування пам’яті героїв.
А сотню вже зустріли небеса..
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров´ю перемішана сльоза….
А батько сина ще не відпускав..
Й заплакав Бог,побачивши загін:
Спереду — сотник ,молодий,вродливий
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній-сивий-сивий..
І рани їхні вже не їм болять..
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…
Темні часи пройдуть. Буде колоситись хліб. Будуть сміятись діти. Буде жити Україна. Але віднині небесне воїнство поповнилось ще однією сотнею. Небесною сотнею.
Герої не вмирають!
| 